Критерії малого, середнього і великого підприємства 2026: нові вимоги та поділ бізнесу

Критерії поділу бізнесу на мікро-, малий, середній та великий можуть змінитися. 31 серпня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №15582, який має наблизити українську класифікацію підприємств до стандартів ЄС. Наразі документ опрацьовує парламентський комітет. Він визначатиме категорію бізнесу за трьома показниками: середньою кількістю працівників, чистим доходом від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та балансовою вартістю активів. 

Для мікропідприємств пропонують встановити межу до дев'яти працівників та до €2 млн чистого доходу від реалізації або активів. Для малого бізнесу — до 49 працівників та до €10 млн доходу або активів. Для середнього — до 249 працівників, до €50 млн чистого доходу або до €43 млн активів. Великими вважатимуть суб'єктів, які не відповідають критеріям мікро-, малого або середнього підприємництва. 

Аналітики платформи великих даних VKURSI проаналізували річну фінансову звітність юридичних осіб за 2025 рік та зіставили із запропонованими критеріями два показники — кількість працівників і балансову вартість активів.

Вибір балансової вартості активів дозволяє окремо оцінити майнову складову запропонованої класифікації бізнесу. Чистий дохід від реалізації характеризує обсяг операційної діяльності компанії протягом року, тоді як балансова вартість активів — обсяг її майнових ресурсів на кінець звітного періоду. Оскільки законопроєкт передбачає ці показники як альтернативні фінансові критерії, такий підхід показує, скільки компаній можуть відповідати встановленим порогам саме за майновим критерієм.

Для бізнесу ця альтернатива важлива через різну структуру компаній. Підприємство може мати значний чистий дохід від реалізації, але порівняно невелику майнову базу — тоді для визначення його категорії сприятливішим може бути критерій активів. Для капіталомісткого бізнесу з дорогою нерухомістю, обладнанням чи іншими значними активами, але меншим чистим доходом від реалізації, навпаки, визначальним може стати критерій доходу.

Найчисельніша група — мікробізнес. За поєднанням двох критеріїв — до дев’яти працівників та активи в межах €2 млн (103,5 млн грн) — до цієї категорії потрапили 237 867 компаній. 

До малого бізнесу за критеріями до 49 працівників та активами до €10 млн (517,7 млн грн, по курсу 51,7/€) належать ще 10 795 компаній. 

До середнього бізнесу — компаній із кількістю працівників до 249 та активами до €43 млн (2,23 млрд грн) — належать 3 103 юридичні особи. 

Найменша група — великий бізнес, компанії зі штатом від 250 працівників та балансовою вартістю активів понад €43 млн (2,23 млрд грн). За цими двома критеріями таких підприємств налічується 516. 

Окремо до великого бізнесу пропонують відносити суб’єктів господарювання, у яких держава або орган місцевого самоврядування прямо чи опосередковано контролює щонайменше 25% статутного капіталу або прав голосу — незалежно від кількості працівників, доходу чи активів. Для невеликих територіальних громад законопроєкт передбачає виняток. 

Водночас ці цифри не є остаточною кількістю мікро-, малих, середніх та великих підприємств за майбутніми правилами. Законопроєкт дозволяє відповідати фінансовому критерію або за чистим доходом від реалізації, або за активами. Дослідження показує кількість компаній, які відповідають відповідним порогам саме за поєднанням кількості працівників та активів.

Що нові критерії змінять для бізнесу

Для окремих компаній нові правила можуть означати зміну категорії — мікро-, малого, середнього або великого підприємства. Водночас перевищення одного з фінансових порогів не означатиме автоматичного переходу до більшої категорії: за умови відповідності критерію щодо кількості працівників підприємству достатньо вписатися у встановлену межу або за чистим доходом від реалізації, або за балансовою вартістю активів.

Компанія зі значним чистим доходом від реалізації, але порівняно невеликою майновою базою може відповідати своїй категорії завдяки критерію активів. Для капіталомісткого підприємства з дорогою нерухомістю, обладнанням чи іншими значними активами, але нижчим обсягом реалізації, навпаки, визначальним може стати критерій чистого доходу від реалізації.

Практичне значення матиме й наближення української класифікації МСП до європейської. За оцінкою уряду, розбіжності у критеріях обмежували можливості українських компаній залучати гранти, пільгові кредити та інвестиції, а також змушували їх окремо підтверджувати свій статус перед європейськими партнерами. Нові правила мають усунути цю розбіжність і спростити доступ українських МСП до відповідних європейських програм підтримки.

Зміниться й підхід до груп компаній. Якщо підприємство входить до групи та подає консолідовану фінансову звітність, під час визначення його категорії враховуватимуть показники групи як єдиної економічної одиниці. Таким чином, для визначення статусу МСП значення матимуть не лише показники окремої юридичної особи.

Нагадаємо, раніше аналітики проаналізували перший рік роботи Реєстру прозорості, ще раніше VKURSI автоматизувала перевірку ФОП на ознаки дропів і дроблення бізнесу.