Перший рік Реєстру прозорості: як в Україні розвивається комплаєнс лобіювання

Менше ніж за рік Реєстр прозорості виріс до 205 суб’єктів, а кількість задекларованих предметів лобіювання за пів року перевищила 600. Ядром легального ринку лобіювання стали не спеціалізовані агенції з лобіювання. За право представляти бізнес перед державою одночасно конкурують корпорації, галузеві асоціації, юристи, PR і нове покоління GR-компаній. А саме лобіювання, отримавши окремий закон, економічно досі залишається частиною PR.

Аналітики платформи великих даних VKURSI проаналізувала перший рік роботи Реєстру прозорості: хто формує новий ринок лобіювання в Україні, чиї інтереси представляють його учасники, які галузі найактивніше включилися в легальне лобіювання та як формується ринок професійних лобістських послуг.

Реєстр росте швидше, ніж його активне ядро

Легальний ринок лобіювання в Україні існує менше року, але першу фазу вибухового набору учасників уже пройшов.

На 31 грудня 2025 року в Реєстрі прозорості було 132 суб’єкти лобіювання — 69 юридичних та 63 фізичні особи. 126 із них мали діючий статус. До завершення другого звітного періоду наприкінці липня 2026 року кількість учасників зросла до 202: 98 юридичних осіб, включно з трьома іноземними, та 104 фізичні особи.

Станом на 22 серпня 2026 року Реєстр містить вже 205 зареєстрованих суб’єктів і 167 діючих. Отже, менш ніж за вісім місяців загальна кількість учасників збільшилася на 55%. Але активне ядро зростає повільніше: зі 126 до 167, або приблизно на третину. Реєстр уже накопичує не лише нових учасників, а й історію виходів, зупинень та припинень діяльності. У середині серпня у Реєстрі було 99 організацій. Для порівняння, наприкінці 2025 року юридичних осіб було 69. Тобто лише за сім із половиною місяців організаційне представництво інтересів зросло приблизно на 43%.

Перша несподіванка: ринок захопили не агенції з адвокації інтересів

Якщо дивитися на склад учасників, український ринок поки мало нагадує класичну модель, у якій компанія наймає зовнішнього професійного лобіста.

Один із найбільших сегментів — сам великий бізнес.

У Реєстрі містяться дані про такі компанії: Philip Morris Ukraine (прибуток за перше півріччя 2026 року 463 млн грн), JTI (1,6 млрд грн), Imperial Tobacco Ukraine (257 млн грн), AstraZeneca (4,4 млн грн), Roche (30 млн грн), Sanofi (збиток 54 млн грн), Farmak (1,1 млрд грн), Coca-Cola (4 млн грн), Nestlé (87 млн грн) та Metro (збиток 148 млн грн).
До них додаються ArcelorMittal Kryvyi Rih (збиток 6,6 млрд грн), Procter & Gamble (193 млн грн), Nova Poshta Global (217 млн грн), Ощадбанк, Meta та ORLEN.
Це означає, що на старті український ринок лобіюваня значною мірою є легалізованим корпоративним GR. Компанії, які роками розвивали функції регуляторного супроводу, юридичного забезпечення та взаємодії з органами влади, не обов’язково віддають їх посередникам. Вони реєструють себе та продовжують представляти власний комерційний інтерес уже в новій правовій рамці.

Для спеціалізованих компаній з лобіювання це принципово: їхній головний конкурент сьогодні — не сусіднє агентство, а власний GR-департамент потенційного клієнта.

Другий центр сили — асоціації

Ще більш характерною для українського ринку може виявитися колективна модель представництва інтересів у комунікації з владою.

Близько трьох десятків із 99 організацій – це асоціації, громадські спілки, союзи, палати та інші форми бізнес-об’єднань. Надходження перелічених нижче бізнес-асоціацій та об’єднань за підсумками 2025 року становив 394,7 млн грн, без урахування American Chamber of Commerce in Ukraine.

Серед них European Business Association (надходжень за 2025 рік – 175,5 млн грн), American Chamber of Commerce in Ukraine, Український клуб аграрного бізнесу (45,8 млн грн) Українська зернова асоціація (7,9 млн грн), Всеукраїнська аграрна рада (43,8 млн грн), IT Ukraine (40,5 млн грн) та Об’єднання резидентів Дія.City (48,4 млн грн).
У вузьких галузях ця модель ще очевидніша: Асоціація газовидобувних компаній України (16,1 млн грн), Національна асоціація страховиків України (7,1 млн грн), Асоціація виробників інноваційних ліків (8,7 млн грн) та Українська вітроенергетична асоціація (931 тис. грн).

Окрему групу в Реєстрі становлять галузеві асоціації та громадські спілки, які лобіюють питання в інтересах одразу кількох або десятків юридичних осіб. Так, IT Ukraine у першому півріччі 2026 року представляла інтереси 17 компаній, серед яких Ciklum, EPAM Systems, GlobalLogic Ukraine, Intellias, Luxoft-Ukraine, SoftServe та інші. Серед предметів лобіювання — зміни до Податкового кодексу щодо ПДВ для платників єдиного податку, спрощення оформлення первинних документів, проєкт Трудового кодексу та питання роботи компаній на платіжному ринку.
Об’єднання резидентів Дія.City декларувало, зокрема, представництво інтересів MEGOGO щодо можливих змін до законодавства у сфері медіаринку. Ще один предмет лобіювання — пропозиції до законопроєкту №15111-д в інтересах семи юридичних осіб: «Букнет УА», «Ємаркет Україна», «УАПРОМ», «Ту Сервісез Україна», «Кілобайт1024», «Тех Уклон» та «Гловоапп Україна».

Асоціація газовидобувних компаній України представляла інтереси 11 юридичних осіб, серед яких «ДТЕК Нафтогаз», «Укргазвидобування», «Укрнафтобуріння», «Західнадрасервіс», «Стрийнафтогаз» та інші. Задекларована сума — від 1 млн до 10 млн грн. Предмети лобіювання охоплювали регулювання видобутку, транспортування і зберігання газу, тарифи, роботу газотранспортної системи, експорт газу, надрокористування та низку нормативних змін у галузі.
Національна асоціація страховиків України за різними предметами представляла інтереси до 25 юридичних осіб. Серед них — «Уніка життя», «ТАС», «Оранта», «МетЛайф», «УСГ», «ІНГО», «ВУСО», «Країна» та інші страховики. Лобіювання стосувалося банківського та податкового регулювання, ПДВ для страхових посередників, винагород органів управління страховиків, імплементації директив ЄС, міжнародного приватного права, великих ризиків за Solvency II та статусу небанківських страховиків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу. 

Асоціація виробників інноваційних ліків представляла інтереси 15 юридичних осіб, серед яких «Такеда Україна», «Серв’є Україна», «Санофі-Авентіс Україна», «Рош Україна», «Ново Нордіск Україна», «МСД Україна», «Джонсон і Джонсон Україна ІІ», «Байєр» та представництва Pfizer, Novartis, Boehringer Ingelheim і AbbVie. 

Українська вітроенергетична асоціація представляла 41 компанію. Серед предметів лобіювання — приєднання до електромереж, регулювання балансуючого ринку, тариф на передачу електроенергії, «зелені» аукціони, включення об’єктів до критичної інфраструктури, представництво галузі відновлюваної енергетики в органах влади та зміни до процедур публічних закупівель. 

Для бізнесу асоціація має очевидну економіку масштабу. Якщо зміна акцизу, екологічної вимоги або галузевого регламенту впливає на десятки компаній одночасно, немає сенсу кожній із них окремо будувати повний цикл GR.

Тому асоціації можуть стати найсильнішими конкурентами зовнішніх лобістських агентств. Вони вже мають клієнтську базу у вигляді членів, галузеву експертизу, сталі контакти з владою та постійний порядок денний.

Легалізація лобіювання фактично додає до їхньої бізнес-моделі ще один чіткий продукт — формалізоване представництво комерційного інтересу.

Тютюн і фарма прийшли першими не випадково

Найкраще економіку лобіювання пояснює галузевий склад Реєстру. Тютюнова галузь сформувала один із найпотужніших кластерів лобістської активності.  Тут одночасно присутні Philip Morris Ukraine, JTI, Imperial Tobacco, BAT-Прилуки, British American Tobacco Sales & Marketing Ukraine та «Укртютюн».

Тютюнові компанії у першому півріччі 2026 року лобіювали широкий спектр регуляторних змін — від запуску еАкцизу до посилення відповідальності за нелегальний обіг підакцизних товарів. Philip Morris лобіювала зміни, пов’язані з функціонуванням електронної системи обігу алкоголю, тютюну та рідин для електронних сигарет, протидією нелегальному ринку, посиленням адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, створенням бібліотеки референтних зразків тютюнової продукції та змінами до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. У даних за окремими напрямами зазначені суми від 100 тис. до 1 млн грн.
Фармацевтика представлена Farmak, AstraZeneca, Roche, Sanofi, Opella та профільною асоціацією виробників інноваційних ліків. У фармацевтичному секторі перелік значно компактніший і зосереджений переважно на правилах доступу препаратів на ринок, їх відшкодуванні та бюджетному фінансуванні. 

Далі — енергетика, видобування, агро, страхування, IT, гемблінг та харчовий ритейл.

Тож чим більша частина економіки бізнесу залежить від державного регулювання, тим вища економічна цінність професійного впливу на це регулювання. Одне нормативне рішення може змінити економіку галузі значно сильніше, ніж річний бюджет GR-функції.

Лобіювання отримало закон, але економічно досі живе всередині PR

Саме тут прихований один із найцікавіших парадоксів нового ринку. Україна вже створила окремий Закон «Про лобіювання», окремий Реєстр прозорості, окремий режим звітності та адміністративну відповідальність. Але в економічній класифікації лобіювання досі не існує як самостійна галузь.

КВЕД 70.21 має назву «Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю» і прямо включає до цього класу діяльність із лобіювання. Фактично держава юридично відокремила лобіювання від неформального впливу, але фактично залишила його всередині PR.

Це має практичний наслідок: ринок лобістських послуг майже неможливо коректно порахувати через звичайну бізнес-статистику. Доходи GR- та компаній з представництва інтересів у взаємодії з органами влади змішуються з PR, комунікацією і управлінським консалтингом. Однак частина гравців ринку лобіювання зареєстрували окремі юридичні особи.

Тут є Ader Haber Government Affairs (дохід у 2025 році - 6,2 млн грн), Arzinger Lobbying Solutions, Government Relations Consulting, GR Consulting Ukraine, Lobby Club (1,8 млн грн), Офіс лобістів та Альянс стратегічного лобіювання. Усі з перечислених учасників Реєстру за винятком Альянсу стратегічного лобіювання, мають зв’язки з політично значущими особами (PEP). Втім, це легко пояснити розповсюджим явищем – активною міграцією фахівців із приватного сектору на державну службу чи навпаки.

Лобістську активність у першому півріччі 2026 року декларувала «Адер Хабер Ґавермент Аффейрс». Компанія представляла інтереси чотирьох компаній: «Київстар», МХП, «Зіґмунд Фройд Університет Україна» та «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна». Предмети лобіювання стосувалися змін до законодавства у сфері зв’язку, економічної конкуренції та вищої освіти. Найдорожчим був договір із «Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна» — його сума перевищила 10 млн грн. У межах цього договору компанія лобіювала законодавчі зміни для протидії нелегальній онлайн-торгівлі тютюновими виробами та рідинами для електронних сигарет. «Арцінгер Лобінг Солюшнс», «Гавермент Релейшнз Консалтінг» та «Лобі Клуб» у 2026 році лобістської діяльності в Реєстрі не декларували. 

«Гавермент Релейшнз Консалтінг» заснували двоє громадян України — Олена Кащенко та Ігор Новосад. За даними сервісу пошуку зв’язків фізичних осіб за РНОКПП на платформі великих даних VKURSI, Олена Кащенко має прямий вирішальний вплив ще на 5 компаній. Зокрема, вона є співзасновницею ТОВ «Нова Технолоджи» та ТОВ «ПЕЙ ЛАЙН», серед інших співзасновників яких — Олександр та Леотій Снєгірєви. За даними ЄДР у досьє компаній, Олександр Леонтійович Снєгірєв, пов’язаний із ТОВ «Нова Технолоджи», є громадянином російської федерації з місцезнаходженням у Брянську. Леотій Олександрович Снєгірєв, фігурує у ТОВ «ПЕЙ ЛАЙН», також є громадянином рф, однак його місцезнаходження — Київ. Компанії займаються посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту. «Гавермент Релейшнз Консалтінг» у 2025 році мала одного працівника, отримала 2,65 млн грн доходу та 1,03 млн грн чистого прибутку. Порівняно з 2024 роком дохід зріс більш ніж у десять разів — із 250 тис. грн, а чистий прибуток — із 20,3 тис. грн. Водночас у 2026 році лобіювання компанія не здійснювала. 

Офіс лобістів має доволі вузьку й цікаву спеціалізацію: у Реєстрі прозорості заявила лобіювання у сфері інновацій та цифрових трансформацій, зокрема питань збирання, зберігання, використання та захисту цифрової ідентичності. У першому півріччі 2026 року задекларувала одну взаємодію — зустріч у Верховній Раді з народним депутатом Сергієм Тарутою.

ТОВ «Альянс Стратегічного Лобіювання» створене у 2025 році. Засновницею та кінцевим бенефіціарним власником компанії є Ольга Просянюк, яка водночас – серед засновників адвокатського об’єднання «Авер Лєкс». Ольгу Просянюк у медіа пов’язують із захистом експрезидента Віктора Януковича: вона є керуючою партнеркою AVER LEX, старший партнер якої Віталій Сердюк, який, згідно з повідомленнями у медіа, теж представляв інтереси Януковича.

А поруч — щонайменше десять організацій, які прямо позиціонуються як адвокатські бюро, об’єднання, офіси або компанії. Тобто межа між PR, GR, юридичним супроводом і лобіювання.  проходить уже не стільки між різними компаніями, скільки всередині продуктового портфеля однієї фірми.

Саме тут найближчими роками може відбутися головний переділ ринку. Комунікаційні агенції мають компетенцію роботи з публічним порядком денним, юристи — із законодавством і нормотворенням, асоціації — галузеву легітимність, а спеціалізовані GR-бутики — можливість побудувати продукт без старої професійної спадщини.

24 договори на 545 клієнтів: ринок послуг поки значно менший за ринок впливу

Офіційна статистика підтверджує, що українське лобіювання поки не став класичним агентським бізнесом. За першу звітну кампанію суб’єкти зазначили 298 предметів лобіювання, 10 договорів та 168 клієнтів і бенефіціарів. За перше півріччя 2026 — вже 624 предмети, 24 договори та 545 клієнтів і бенефіціарів.

Навіть з урахуванням того, що перша кампанія охоплювала чотири місяці, а друга — шість, динаміка дуже висока. У середньому за місяць кількість предметів лобіювання зросла приблизно на 40%, договорів — на 60%, клієнтів і бенефіціарів — більш ніж удвічі.

Особливо цікавий контраст між 545 клієнтами й бенефіціарами та лише 24 договорами на послуги. Тож ринок впливу вже великий, а ринок платного аутсорсингового лобіювання — лише його невелика частина.

Саме тому найбільший потенціал росту зараз може бути не в реєстрації ще сотні лобістів, а в поступовому переході частини корпоративного та асоціаційного GR на професійний аутсорс.

Парламент — головний ринок збуту

За перше півріччя 2026 року учасник Реєстру прозорості задекларували 1216 взаємодій. 476, або 39%, припали на Верховну Раду. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства отримало 166 взаємодій, Міністерство охорони здоров’я — 72, Мінцифри — 50, Кабмін — 48. Це ще раз показує природу українського лобіювання: його основний товар — не доступ до чиновника як такий, а зміна правила.

Предметом лобіювання є нормативно-правовий акт. Отже, найбільшу цінність мають фахівці, здатні не лише організувати зустріч, а зрозуміти законодавчий процес, побудувати коаліцію інтересів, підготувати аргументацію, розрахувати економічний ефект зміни та провести позицію через кілька центрів ухвалення рішень. Це зміщує ринок від старої моделі «контакти вирішують» до значно складнішої моделі.І саме тому PR і право опинилися так близько до нового лобістського бізнесу.

Від Philip Morris до дитсадка: у Реєстрі є й зовсім нетипові суб’єкти

На тлі великих корпорацій, асоціацій та професійних консультантів особливо помітно виглядають кілька записів державного й комунального сектору.

Серед організацій у Реєстрі є Вінницький національний аграрний університет, «Київоблагроліс», Донецький обласний соціальний центр матері та дитини та навіть дитсадок №241 Криворізької міської ради. У Реєстрі відсутні відомості про здійснення цими установами лобіювання або задекларовані ними предмети лобіювання. 

Наступний ризик — «монетизація» державного крісла. Наступна спеціалізація — комплаєнс лобіювання

Україна стартувала з відносно сильним регулюванням лобіювання. В Anti-Corruption and Integrity Outlook 2026 ОЕСР оцінює відповідність українського законодавства своїм критеріям у 80%, практичне впровадження — у 89%. Середні показники країн ОЕСР — 43% і 38% відповідно.

Водночас ОЕСР наголошує: самого реєстру недостатньо для прозорості впливу. Потрібні незалежний контроль, перевірка повноти даних і можливість зіставляти звітність лобістів із контактами посадовців.

Наступний крок — забезпечити повний слід впливу: хто просував норму, чиї інтереси представляв, з ким взаємодіяв і хто отримує економічну вигоду від рішення. ОЕСР окремо зазначає, що український Реєстр поки не дозволяє отримати агреговану картину лобіювання щодо конкретних членів уряду чи парламенту. Один із міжнародних підходів до розв'язання цієї проблеми — відкриті календарі посадовців, які дозволяють зіставляти дані обох сторін.

Одну з конкретних прогалин української моделі OECD уже називає прямо. Закон встановив однорічний період «охолодження» для колишніх посадовців: після виходу з публічної служби вони не можуть одразу переходити в лобіювання. Але дзеркального обмеження немає — професійний лобіст може перейти працювати до органу влади, на який до цього впливав. Це – класичний ризик revolving door, або «обертових дверей» між державою та бізнесом.

Проблема тут не в самому переході людей між секторами. Держава потребує професіоналів із ринку. Ризик виникає тоді, коли разом із людиною через ці двері переміщуються клієнтські інтереси, закриті знання про процес ухвалення рішень, мережа контактів і можливість отримувати доступ до політики на умовах, недоступних конкурентам.

Для молодого українського ринку це може стати значно серйознішим викликом, ніж несвоєчасний звіт. Перші протоколи НАЗК уже стосувалися саме порушень звітності. Наступний рівень контролю складніший — конфлікти інтересів, приховані бенефіціари, незадекларований вплив і переходи між сторонами, які лобіюють і ухвалюють рішення. Саме тут виникає нова для українського бізнесу функція — комплаєнс лобіювання.

Для великої компанії він має починатися не з піврічного звіту до НАЗК, а ще до першої зустрічі з депутатом чи міністерством: чи є комунікація лобіюванням, який комерційний інтерес вона переслідує, хто кінцевий бенефіціар, який нормативний акт хочуть змінити, хто фінансує роботу і чи немає конфлікту інтересів.

Для професійного лобіста до цього додається перевірка клієнта, бенефіціара, джерел коштів, санкційних та інших ризикових зв’язків, попередніх державних посад і потенційних конфліктів між різними мандатами. Тому головна інтрига другого року Реєстру — вже не те, скільки нових лобістів у ньому з’явиться. Питання в тому, чи перетвориться легалізація лобіювання на легалізацію прозорого політичного впливу — чи лише дасть старим практикам нову юридичну оболонку.

Відповідь залежатиме від того, чи виросте навколо Реєстру повноцінний комплаєнс: із перевіркою бенефіціарів, контролем конфліктів інтересів, правилами міграції фахівців, простежуваністю контактів і можливістю зіставити гроші, лобістську кампанію та результат нормотворчого процесу.

Для бізнесу це означає появу нового стандарту корпоративної доброчесності. Для держави — нового рівня антикорупційного контролю. А для політики — необхідність доводити, що легальний доступ до ухвалення рішень не перетворюється на привілей тих, хто може заплатити за нього більше.

Нагадаємо, на платформі великих даних VKURSI з'явилася автоматизована перевірка ФОП на ознаки дропів і дроблення бізнесу, також раніше аналітики дослідили приватні компанії, які отримали мільярди з одним працівником.