Доходи, прибутки, обтяження: перший аналіз системно важливих фінансових компаній України

Національний банк України вперше сформував перелік значимих фінансових компаній. До списку увійшли 53 небанківських установи, які діють на ринку під брендами Moneyveo, EasyPay, NovaPay, WayForPay, CreditPlus, Selfie Credit, Credit7, Scania Credit, WeAgro, eDilo, Smartiway, CreditUP, Cashberry, CreditKasa, Slon Credit, ШвидкоГроші, MyCredit, Winner Leasing, EXIM Leasing та інші.

Йдеться про учасників ринку, обсяги операцій та фінансові показники яких можуть мати суттєвий вплив на стабільність фінансової системи. Включення компанії до такого переліку означає також підвищену увагу з боку регулятора, а також посилення наглядових вимог.

У якому фінансовому стані ці компанії підійшли до нового статусу і що показують їхні фінансові показники?

Для підготовки матеріалу використано дані з офіційних державних реєстрів, агреговані та проаналізовані VKURSI. Аналіз охоплює останні оприлюднені офіційні показники доходу та чистого прибутку фінансових компаній, які НБУ відніс до значимих, за 9 місяців 2025 року. Також використані відомості Державного реєстру обтяжень рухомого майна (ДРОРМ).

Динаміка доходу і прибутку значимих фінансових компаній

Сукупний дохід системно важливих фінансових компаній за 9 місяців 2025 року склав 58, 33 млрд грн. Водночас прибуток становить 10,02 млрд грн. 

Загальний аналіз доходу компаній вказує на те, що:

• значна частина компаній працює з прибутком до 100 млн грн,
• окремі гравці демонструють надвисоку рентабельність,
• наявні й компанії зі збитками або майже нульовим фінансовим результатом, попри значні обороти.

Така структура вказує на нерівномірність фінансової стійкості навіть серед системно важливих учасників ринку.

Концентрація прибутку: кілька гравців формують загальну картину

Фінансовий результат сектору є вкрай концентрованим. На відміну від доходів, прибуток чітко показує, хто на ринку не просто обертає гроші, а реально заробляє. До топ-10 фінансових компаній приватної форми власності за обсягом прибутку за 9 місяців 2025 року, потрапили:

• ОТП Лізинг – 808,04 млн грн,
• ТОВ «Споживчий центр» (ШвидкоГроші) – 310,01 млн грн,
• ТОВ «Преміум Фінанс» – 292,23 млн грн,
• ТОВ «Авентус Україна» (CreditPlus) – 235,89 млн грн.
• ТОВ ФК «Альфа-Інвест Груп» – 233,48 млн грн
• ТОВ ФК «Центрофінанс» (Центро Фінанс) – 227,39 млн грн
• ТОВ ФК «Актівітіс» (WeAgro, eDilo) – 163,44 млн грн
• ТОВ «Лінеура Україна» (Credit7) – 151,69 млн грн
• ТОВ ФК «Тайгер Інвест» – 142,82 млн грн
• ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (Kredit Kasa) – 140,32 млн грн.

Список чітко демонструє: масове споживче кредитування і мікрокредитування навіть у складних умовах зберігає високу дохідність.

Окремим прикладом є ОТП Лізинг – лізингова компанія, яка поєднує майже 4 млрд грн доходу з прибутком понад 800 млн грн. Це одна з найзбалансованіших бізнес-моделей у сегменті. Втім, це єдина лізингова компанія, що потрапила у топ-10 найприбутковіших значимих фінансових компаній.

10 фінансових компаній приватної форми власності за обсягом доходу за 9 місяців 2025 року:

• ТОВ ФК «Роял Фінанс 1» (Royal Standart Group) – 4,43 млрд грн
• ТОВ «ОТП Лізинг» (Otp Leasing) – 3,97 млрд грн
• ТОВ «Укр Кредит Фінас» (Kredit Kasa) – 2,86 млрд грн
• ТОВ ФК «Актівітіс» (WeAgro, eDilo)  – 2,42 млрд грн
• ТОВ ФК «Є Гроші» – 1,91 млрд грн
• ТОВ «Мілоан» (Miloan) – 1,81 млрд грн
• ТОВ «Авентус Україна» (Credit Plus) – 1,79 млрд грн
• ТОВ «Споживчий центр» (ШвидкоГроші) – 1,77 млрд грн
• ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» (MyCredit) – 1,64 млрд грн
• ТОВ «Контрактовий дім» (EasyPay) – 1,60 млрд грн.

Найбільш дискусійна частина ринку – компанії з великими доходами й майже нульовим фінансовим результатом. Серед них:

• ФК «Роял Фінанс 1»  – 4,43 млрд грн доходу та 370 тис. грн прибутку;
• ФК «Фінако» – 1,52 млрд грн доходу та 505 тис. грн прибутку;
• ФК «Атлана» – 1,21 млрд грн доходу та 464 тис. грн прибутку.

Фактично йдеться про маржинальність на рівні статистичної похибки. Це завжди зона підвищеної уваги, адже такі показники можуть свідчити про:

• високі витрати на залучення фінансування;
• внутрішні трансфери коштів у межах груп;
• бізнес-моделі, заточені не на прибуток, а на оборот;
• або податкову оптимізацію.

Державні у списку значимих фінансових компаній

Статус значимості для фінансової компанії не означає автоматичну високу рентабельність. Частина компаній із мільярдними оборотами працює з мінімальним прибутком, що може бути пов’язано з:

• високою собівартістю фінансування;
• специфікою бізнес-моделі (платіжні сервіси, факторинг, інфраструктурні фінансові послуги);
• виконанням соціальних або квазіпублічних функцій.

Показовим є приклад Державної іпотечної установи, що перебуває у процесі припинення, і за 9 місяців 2025 року зафіксувала збиток у 93 млн грн, попри стабільний дохід. Це свідчить про структурні обмеження та залежність від державної політики, а не класичної комерційної логіки.

До переліку значимих фінансових компаній НБУ також увійшли такі державні:

• «Украгролізинг» з прибутком 1,79 млн грн і доходом 204, 14 млн грн за 9 місяців у 2025 році, акціонерами якої станом на ІІІ квартал 2025 року є держава через Фонд держмайна, а також ПАТ «Баштанська сільськогосподарська МТС»,
• Укрфінжитло з прибутком 6, 33 млрд грн і доходом 10, 77 млрд грн за 9 місяців 2025 року, акціями якої у повному обсязі володіє Міністерство економіки України,
• Держмолодьжитло, яке завершило 9 місяців 2025 року зі збитком у розмірі  6, 29 млн грн і доходом 83, 18 млн грн. Прямий вирішальний вплив здійснює Кабінет Міністрів України.

Абсолютним лідером за масштабом діяльності є ПАТ «Українська фінансова житлова компанія» (Укрфінжитло). За 9 місяців 2025 року компанія задекларувала 10,77 млрд грн доходу. Але справжня особливість – прибуток у 6,33 млрд грн, що забезпечує надзвичайно високу маржинальність. Для фінансового ринку це радше виняток, ніж правило. Фактично компанія поєднує:

• доступ до дешевшого ресурсу;
• низький кредитний ризик;
• державну участь у програмах;
• стабільний попит на житлові фінансові інструменти.

У результаті йдеться бізнес-модель, яку приватному сектору відтворити практично неможливо.

Обтяження рухомого майна системно значимих фінкомпаній

Значимі фінансові компанії акумулювали діючих обтяжень рухомого майна на суму 288 млрд грн (іпотеки, застави, предмети лізингу, майнові права, автотранспорт клієнтів та інше). Станом на 28 січня 2026 року 11 фінансових компаній мали у ДРОРМ зареєстровані діючі обтяження рухомого майна на суму понад 1 млрд грн кожна. Передбачувано, що більшість із них займаються фінансовим лізингом або кредитуванням і тісно співпрацюють з корпоративним сектором: 

• ТОВ «ОТП Лізинг» (Otp Leasing) – 157,10 млрд грн
• ПРАТ «Укрфінжитло» (Укрфінжитло) – 65,88 млрд грн
• ТОВ «Фард Стандарт» (Fard Standart) – 15,58 млрд грн
• ТОВ ФК «Авіор» (Avior) – 10,73 млрд грн
• ТОВ «Улф Фінанс» (Ulf, Хапай авто) – 10,57 млрд грн
• ТОВ «Еска Капітал» (ESKA Capital) – 9,18 млрд грн
• ТОВ «Сканія Кредіт Україна» (Scania Credit) – 7,56 млрд грн
• ТОВ «Віннер Лізинг» (Winner Leasing) – 4,17 млрд грн
• ТОВ «Бест Лізинг» (Best Leasing) – 2,02 млрд грн
• ТОВ «Ексімлізинг» (EXIM Leasing) – 1,37 млрд грн
• ТОВ «Теком-Лізинг» (Теком Лізинг) – 1,13 млрд грн.

Насамперед  – це індикатор масштабу бізнес-моделей, структури ринку та якості управління ризиками. У лізингових, іпотечних та частині кредитних моделей обтяження – базовий елемент бізнесу та маркер глибокого проникнення фінансових послуг у реальну економіку.

Втім,  лідери за обсягами обтяжень можуть також потрапляти у зону посиленого ризик-орієнтованого нагляду, навіть за відсутності формальних порушень. Регулятор уважно дивиться на джерела коштів, кінцевих бенефіціарів та повторювані схеми лізингу. 

Що це означає для ринку і регулятора

Визначення системно важливих фінансових компаній – сигнал про концентрацію ризиків у небанківському секторі. Дані свідчать: ринок уже зараз має чітко окреслене фінансове ядро, навколо якого концентруються доходи та прибутки. Для НБУ це означає необхідність диференційованого нагляду, а для ринку – підвищені вимоги до прозорості, капіталізації та управління ризиками. Фінансові показники демонструють, що частина системно важливих компаній готова до цього вже зараз, тоді як для інших новий статус може стати серйозним викликом.

Нагадаємо, раніше VKURSI поділились експертизою з Fintech Insider, яке опублікувало інтерв’ю про цифрову трансформацію перевірки клієнтів в умовах посилення контролю з боку регулятора. У матеріалі йшлося про типові провали у KYC та AML, які дедалі частіше стають підставою для штрафів. Експерти попереджали: ручні та точково автоматизовані процеси більше не витримують перевірок.

Ще раніше розповіли, чому юридично значущі документи з державних реєстрів з КЕП, доступні на VKURSI, – тренд на ринку, а також, як впливають на можливості автоматизації і цифрової трансформації перевірки клієнтів банків і фінансових компаній. Крім цього, – відрізняються від відомостей з держреєстрів, збережених у файл.