Динаміка реєстрацій благодійних організацій під час війни: дослідження Vkursi та Zagoriy Foundation

«Леви на джипах», «вейкбордисти за перемогу», «практика вітрильного спорту за донат» і ледве не ажіотаж навколо назви «Доброго ранку, ми з України!». Назви благодійних ініціатив, зареєстрованих у квітні, та винахідливість українців на шляху до благодійних внесків, – не єдині причини для подиву. 

Команди платформи великих даних VKURSI та Zagoriy Foundation дослідили динаміку реєстрації благодійних організацій та проаналізували, яких ще змін зазнає філантропія в Україні просто зараз, реагуючи на виклики і можливості, згенеровані війною.

В Україні спостерігається «бум» реєстрацій доброчинних організацій. Квітень 2022 року продемонстрував виняткову активність  у питанні  підтримки армії, держави та вразливих груп населення. Так, у порівнянні із квітнем 2021 року, зафіксовано у 12 разів більше реєстрацій організацій, що спеціалізуються на благодійній діяльності, зокрема, із урахуванням можливості збору коштів.

Це, очевидно, є відповіддю бізнесу, приватних ініціатив та міжнародних партнерів на:

• готовність українців інвестувати у майбутнє України, не просто допомагати. Це стратегічна філантропія, рівнозначна готовності підтримувати армію та фондувати в ініціативи з відбудови держави, окремих міст і сіл. 

• обмеження фінмоніторингу згідно з Постановою регулятора №18 від 24 лютого 2022 року «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яка лімітує фізичних осіб в закупівлі товарів та послуг критичного імпорту. В цьому – як труднощі, так і зрозуміла логіка. Не секрет, що перші винахідники шахрайських схем у час війни вже фігурували у новинних стрічках.

Зараз все більше організацій планують свою діяльність в довгостроковій перспективі. І це не лише гасіння пожеж, але й стратегічна робота з органами влади, закупівля обладнання, реалізація програм, які вирішують суть проблеми, а не її наслідки. Словом, працюють в тому числі превентивно. 

Фонди та бізнеси та інші великі донори, які ресурсно підтримують діяльність благодійних фондів/організацій та вкладаються в їх інституційний розвиток, займаються стратегічною філантропією. Саме це дозволяє некомерційним організаціям рости, розвиватись та ставати сильнішими гравцями, на чию думку зважають та до кого прислуховуються. 

Це можна порівняти з інвестиціями в бізнесі, тільки дивідендами є не кошти, а соціальний ефект у вигляді врятованих життів, покращення медичної системи чи освіти в Україні. 

В Україні працює понад 15 тисяч благодійних організацій, 8% – зареєстровані у квітні 2022 року 

Це – не дивно. Волонтерство та благодійність у нашій країні – розвинені. Від початку повномасштабного вторгнення росії благодійних організацій та фондів у нас стало ще більше, адже люди хочуть допомагати та робити це максимально законно та прозоро. Станом на початок травня 2022 року в Україні 15 679 організацій, зареєстрованих з основним КВЕДом «Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у.»(88.99). Саме за цим КВЕДом ми підрахували кількість благодійних організацій в Україні, адже він основний для більшості з них.

Загалом,  тенденція в Україні така, що на кожну кризу люди відповідають активними діями. Так було у 2014-2015 роках, коли відбувся бум волонтерських та громадських ініціатив, а також в період першого локдауну через Covid-19. 

«В Україні ми спостерігаємо активний розвиток філантропії, яка направлена на системну діяльність та глибинні зміни. Так, наприклад, в світовому індексі благодійності, яке щорічно проводить CAF, Україна потрапила у топ-10 країн з найбільшим показником зростання благодійності. 

Головними факторами розвитку благодійності згідно дослідження “Благодійність очима українців у 2021” від Zagoriy Foundation є довіра до благодійника, доступні способи долучитись до добрих справ, популярність явища благодійності. Разом з тим, інституціоналізація благодійної  діяльності (тобто, коли волонтерська ініціатива стає зареєстрованою організацією), рівень довіри до неї падає. І це виклик, з яким нам треба боротись та пояснювати - організації мають змогу здійснювати стратегічну діяльність та вирішувати масштабні проблеми. Думаю, чудовим прикладом-підтвердженням є благодійний фонд «Повернись живим» чи БФ «Таблеточки», які в своїй тематиці вирішують не лише питання допомоги бенефіціарам, а й взаємодіють з державою та впливають на формування політики у тих чи інших питаннях» – каже Любов Раїнчук, керівниця програмного відділу в Zagoriy Foundation. 

Топ  регіонів за кількістю благодійних організацій виглядає так:

• Київ – 3910,

• Одеська область – 1093,

• Дніпропетровська область – 1033.

Всього від початку 2022 року до кінця квітня в Україні зареєстрували 1656 нових благодійних організацій: 37 у січні, 43 у лютому, 377 у березні та, як вже було зазначено, 1199 у квітні.

У квітні в Україні з’явилося більше тисячі нових благодійних організацій

Особливий «бум» реєстрації благодійних організацій у цьому році припав на квітень. Так, саме у квітні 2022 року в Україні було зареєстровано 1199 благодійних організацій. Серед них також є 93 міжнародних благодійних організації.

Водночас цікаво, що у квітні 2021 року в Україні зареєструвалося лише 94 нових благодійні організації. Тобто показник цього року перевищує тогорічний у 12 разів. Загалом, у 2021 році в Україні з’явилося лише 792 нові благодійні організації.  

Столиця залишається лідером за кількістю зареєстрованих фондів

Лідером за кількістю зареєстрованих благодійних організацій став Київ. Тут за квітень зареєстрували 292 нові організації. На другому місці опинилася Львівська область, де було зареєстровано 136 благодійних організацій (95 з яких знаходяться у Львові), на третьому місці – Дніпропетровська область та 102 нові реєстрації (73 з яких здійснені у Дніпрі).

Наступні регіони за кількістю зареєстрованих фондів розмістилися у такому порядку:

• Одеська область – 75 нових БО;

• Київська область – 68;

• Харківська область – 58;

• Закарпатська область – 48;

• Івано-Франківська область – 43;

• Тернопільська область – 38;

• Хмельницька область – 37.

У інших областях України реєстрували трохи менше благодійних організацій. Так, у Вінницькій області зареєстровано 35 благодійних організацій (15 з яких зареєстровано у Вінниці), у Волинській – 28 (17 з яких знаходяться у Луцьку), 3 благодійні організації зареєстрували й у Донецькій області у Житомирській області зареєстровано 19 організацій (13 з яких у Житомирі), у Запорізькій області – 35 – всі зареєстровані у Запоріжжі.

У Кіровоградській області – 19 (у Кропивницькому лише 9), у Миколаївській області зареєстрували 15 благодійних організацій (9 з яких у Миколаєві), у Полтавській області зареєстрували 36 БО (25 з яких у Полтаві), у Рівненській області – 31 (у місті Рівне знаходяться 22 з них), у Сумській області – 12 (8 з яких у Сумах), у Херсонській області зареєстрували лише одну благодійну організацію за квітень, у Черкаській області зареєстрували 20 організацій (11 з яких у Черкасах), у Чернівецькій області зареєстрували 33 благодійні організації (у Чернівцях є 26 з них), у Чернігівській області – 15 (у Чернігові зареєстровано 10 з них).

Жодної благодійної організації не зареєстрували у квітні у Луганській області.

Асоціація приватних виконавців України, Добробут, Авіація Галичини, шоумени та ресторатори: хто реєстрував фонди 

Благодійні організації в Україні реєструють як звичайні люди, які хочуть допомагати тим, хто цього потребує, так і великі мережі та відомі українські зірки. Наприклад, у квітні мережа супермаркетів «Ашан» створила фонд допомоги співробітникам «Auchan з Тобою». Так, компанія буде надавати фінансову допомогу працівникам та їх сім’ям, які постраждали внаслідок війни.

Першочергова місія фонду – підтримати співробітників. Але надалі, в мирний час, фонд продовжить свою роботу в інших сферах. На час військових дій в компанії передбачили як фінансову, так і психологічну та юридичну підтримку для співробітників. Планують допомагати не лише працівникам Ашан, а й членам їх родин.

«З перших днів війни Ашан Україна вирішив фінансово підтримувати всіх співробітників, незалежно від того, може працівник виконували свою роботу на даний момент чи ні. Нині майже тисяча наших колег не має змоги працювати. На жаль, серед співробітників Ашан Україна є такі, хто зазнали поранень внаслідок бойових дій, вони продовжують лікування чи реабілітацію. Є такі, хто втратили близьких родичів. Щонайменше тридцятеро працівників Ашан потребують допомоги у відбудові чи ремонті житла. Ми як соціально відповідальна компанія своїм обов’язком вважаємо - підтримати кожного нашого співробітника, який постраждав від військових дій. Тому в перші ж тижні війни було вирішено створити фонд «Auchan з Тобою», який спеціалізуватиметься виключно на допомозі нашим колегам», – розповідають у компанії.

Там додають, що кошти для допомоги ашанівцям збиратимуть як в Україні, так і за кордоном, крім того, аналогічні фонди – з надання допомоги співробітникам – існують і в інших країнах присутності Ашан.

Власний фонд створила й Асоціація приватних виконавців України. Там розповідають, що після початку повномасштабної агресії проти нашої держави наприкінці лютого АПВУ терміново відправила на офіційний рахунок допомоги ЗСУ 2 мільйони гривень, що переважає річний бюджет Асоціації. Незабаром після цього вони утворили благодійну організацію «Благодійний фонд Асоціації приватних виконавців України» з метою допомоги членам, працівникам Асоціації приватних виконавців України та членам їхніх сімей, постраждалим внаслідок збройної агресії та військових дій на території України. 

«Водночас фонд у межах можливостей допомагає і Збройним силам України. Зокрема, у лавах ЗСУ зараз боронять країну численні приватні виконавці. Наразі фонд вже має перші результати: минулого тижня БФ АПВУ успішно доставив 50 бронежилетів та інше спорядження до військової частини, у якій наразі служить вітчизні член нашої спільноти», – кажуть в АПВУ.

В асоціації додають, що безумовно вірять у нашу перемогу, проте варто розуміти, що наслідки цієї війни суттєво вплинуть як на їхню професію, так і всю країну, тому неодмінно потрібно буде допомагати один одному. Саме тому і в подальшому фонд також займатиметься допомогою колегам, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, інших складних життєвих обставин.

Не залишився осторонь і київський ресторатор Валерій Созановський  – співвласник SHO, The Burger, The Bar, The Cake і The Burger Mexico. Він створив власний фонд та зазначає, що намагається закрити потреби українців у харчуванні, логістиці, ліках. Також фонд активно допомагає не лише ЗСУ, а й простим громадянам, які цього потребують.

Валерій Созановський розповідає, що створити цей фонд було покликом ще з перших днів повномасштабної війни.

«Також для того, щоб все було офіційно та по закону. Щоб прибрати донати на особисті картки, щоб отримувати офіційні запити та виконувати їх. Щоб все було систематизовано і чітко», – каже ресторатор.

Також фонд допомоги створив Олександр Лашин – відомий український спортсмен, шестиразовий переможець змагання «Найсильніша людина України», заслужений майстер спорту зі стронгмена, чемпіон світу зі стронгмена, майстер спорту з важкої атлетики. Він зареєстрував благодійний фонд «Сильні українці» та планує домовлятися з закордонними партнерами про гуманітарну допомогу для наших військових.

Український теле- та радіоведучий Андрій Шабанов створив фонд «Ти не один», мета якого купувати та доставляти життєво необхідні ліки в Києві.

Заснувала благодійний фонд і медична мережа «Добробут». Так, для надання медичної допомоги усім, хто цього потребує безоплатно, благодійний фонд «Добробут-Фундація» відкрив цільову програму збору коштів та гуманітарної допомоги.

Дмитро Заражевський, директор благодійного фонду медичної мережі «Добробут», каже, що з початком широкомасштабної війни з росією «Добробут» був змушений закрити більшість своїх клінік, але лікувально-діагностичному центрі в Києві на вул. Сім'ї Ідзиковських, 3, медична команда цілодобово надавала допомогу всім, хто її потребував. Для захисників України та пораненого внаслідок воєнних дій населення медичні послуги були й залишаються безоплатними. 

«Для надання безоплатної медичної допомоги усім, хто її потребує, від 1 березня ми запустили роботу нашого благодійного фонду – «Фундація Добробут». Його старт ми планували кілька місяців до того і з дещо іншими цілями. Силами фонду ми планували розвивати українську медичну освіту, проводити високотехнологічні операції тим, хто не може їх  оплатити самотужки, і просувати ідеї здорового способу життя», – розповідає Заражевський. 

Напад росії на Україну змінив план дій, і з березня вони запустили благодійний фонд для надання медичної допомоги тим, хто її сьогодні потребує найбільше. Благодійний фонд «Фундація Добробут» відкрив цільову програму збору коштів та гуманітарної допомоги.

«За період повномасштабної війни завдяки роботі «Фундації Добробут» ми надали медичних послуг  на суму понад  5 млн грн та отримали медикаментів на 6 млн грн. Сьогодні вся ургентна допомога в медичних центрах «Добробуту», а також допомога захисникам України, надаються безоплатно – завдяки співпраці з міжнародними благодійними фондами та «Фундації Добробут», – говорить Дмитро Заражевський. 

Також продовжує працювати служба невідкладної допомоги «Добробуту». Вже надали 14 карет швидкої для потреб Збройних сил України, транспортували до безпечних місць понад 230 пацієнтів різного ступеню «важкості», з них – майже 70 дітей та немовлят. Частину витрат на медичні транспортування по Україні та за кордон також покриває фундація.

Український бренд одягу «Авіація Галичини» створили однойменний благодійний фонд з дуже амбітною метою – допомогти країні забезпечити пілотів ЗСУ літаками. Існує цілком законна та доступна можливість придбати літаки та передати їх ВПС України, а єдине, що потрібно – це гроші.

«Ми створили цей фонд задля потреби збору коштів на бойові літаки для повітряних сил України. Наш бренд постійно підтримує зв'язок з нашими пілотами, тому відразу підхопили цю ідею і вирішили долучити до компанії «Buy me a fighter jet». Ініціатива йшла від українських пілотів, які щодня виконують бойові завдання на літаках. Насправді в Україні літаків дуже мало, особливо, якщо порівнювати з окупантами. Наші пілоти натреновані та готові виконувати бойові завдання на літаках, але їх критично не вистачає. Тому ми долучилися й створили фонд, який би мав можливість збирати донації з цілого світу», – розповідають у «Авіації Галичини».

Там додають, що їхня ціль – зібрати достатню кількість коштів, аби купити ті літаки, які нам потрібні. Зараз було б достатньо і простих літаків, які вже є у нас на озброєнні. Це літаки Су, МіГ, їх доволі багато у світі, але їх активно не використовують, бо у світі є сучасніше обладнання. Тому  можна купити їх набагато дешевше, бо нові такі літаки коштують близько 20 млн доларів, а ті, які вже були у використанні, – за 7-8 млн можна купити кілька штук. 

«Якщо буде рішення, що ми отримаємо літаки через ленд-ліз, то кошти, які ми зібрали, будуть скеровані на допомогу повітряним силам України», – кажуть у компанії. 

Благодійні практики українців: які зміни відбуваються і потребують уваги

Відповідно до дослідження Zagoriy Foundation, до війни лише 5% наших співвітчизників долучались до волонтерської діяльності, а середня сума пожертви на рік становила приблизно 1200 грн. «Зараз ми в процесі вимірювання фактичних результатів і того, наскільки змінилась благодійна поведінка людей, проте зараз очевидно відчувається сплеск. 

Сума допомоги, як і кількість людей, які займались благодійністю, зросла порівняно з даними за 2019 рік. Ми спостерігаємо підвищення інтересу людей до доброчинної діяльності, а також краще розуміння, що це і навіщо потрібно. Тому зараз важливо не проґавити момент та втримати потенційних благодійників.

Люди зазвичай спрямовують свої зусилля туди, де є інформаційне підсвічення проблеми, а також довіра до тих, хто організовує благодійну діяльність. Саме тому новоствореним організаціям потрібно ретельно пильнувати та слідкувати за своєю діяльністю та дотримуватись принципів етичності, прозорості та підзвітності».

Щоб підтримати поширення кращих практик обачності та відповідальності, платформа VKURSI безкоштовно надає доступ до даних для благодійних фондів, аби вони могли перевіряти ризики співпраці з компаніями, ФОПами, іншими благодійними ініціативами. Лише спільна системна робота допоможе будувати якісну благодійність, яка матиме довготривалий вплив.