На високій хвилі: податкові зміни і ризики для бізнесу у 2022

За даними бізнес-омбудсмена, 62% скарг підприємців за минулий рік стосуються податкових питань. Значно менше – 14% – пов’язані із діями правоохоронних органів, 6% – державних регуляторів, 4% – органів місцевого врядування і митниці – 3%. Найбільше скаржаться компанії оптової торгівлі, виробники, представники сільськогосподарського ринку. Кількість скарг в цілому зросла на 26% і є рекордною за останніх три роки. 

На що варто зважати уже з першого місяця нового року, щоб врахувати ризики при масштабуванні партнерств та роботі з контрагентами? Насамперед потребує уваги висока хвиля змін до законодавства і норми закону, що набули чинності у 2022:

1. Попри суперечливість Постанови №89 Кабінету Міністрів України та Перехідного положення Податкового Кодексу, що стосуються перевірок і мораторію на час пандемії, гучних випадків конфронтації податкових органів та власників великого капіталу вистачало, як і «карантинних штрафів».

Згідно з законодавством, зміни у календарному плані перевірок можуть вноситися не частіше 2 разів на рік, однак протягом 2021 бачимо різні практики. Звідси – потреба постійно моніторити план-графік, зміни у ньому і тримати руку на пульсі, а курсор – неподалік від досьє на контрагента, що містить максимум інформації з різних джерел та реєстрів.

Платформа Vkursi Pro також дозволяє налаштувати моніторинг контрагентів і отримувати інформацію про зміни у реєстраційних даних, судовому досьє, плані-графіку перевірок  у реальному часі,  «даючи бій»  найризикованішій практиці – одноразовій перевірці контрагента на стадії встановлення ділових відносин і повному ігноруванні ризиків у процесі співпраці, допоки вони не перетворяться у реальні загрози. Зокрема, фінансові.

2. Відео-, фото- та аудіофіксація податкових перевірок: контролюючі органи отримали право проводити фіксацію перевірок та використовувати їх. Таким же правом можуть скористатися платники податків.

3. З 1 липня дані про контрагентів у електронному кабінеті платника податків стане доступною в межах запиту та за згодою контрагента. Функціонал ще не презентований публічно, однак відомо, що можна буде перевірити обсяг виготовлення та реалізації продукції і послуг, кількість працівників, загальну інформацію про контрагента, суми сплачених і нарахованих податків. 

У такий спосіб платник може здійснити перевірку і продемонструвати належну податкову обачність. Фактично якість і кількість перевірок контрагентів стане доступною податковій у повному обсязі. 

4. Податкова отримала право через суд обмежувати перетин кордону керівниками юридичних осіб за наявності податкового боргу понад мільйон гривень і його непогашення протягом 240 календарних днів відповідно до Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». У зв'язку з цією нормою корисно проінспектувати, наскільки контрагент схильний до утворення податкового боргу, як часто він виникає, або якою є частота змін у реєстраційних даних компанії. Наприклад, зміна директора та засновника. Для цього у досьє на компанію Vkursi Pro створений відповідний розділ – історія змін.

5. Менш вмотивованими стануть і причини, на основі яких податковий орган зможе надсилати запити на інформацію платнику податків. Так, якщо раніше такі запити стосувалися доведених фактів порушення законодавства, то згідно з чинною редакцією Закону 1914, запити можуть базуватися на гіпотезах про порушення. Такі зміни з’явились з ініціативи Міністерства фінансів України. За задумом, апелюючи до потенційних, а не доведених порушень, можна зняти питання аудиту для встановлення такого порушення. До цього часу підставою для запиту була наявність інформації про порушення.

6. Терміни формування податкового кредиту зменшено з 1095 днів до 365 календарних днів. Як і у 2021, платники ПДВ – під особливим контролем, а контрагенти ризикового платника теж можуть потрапити (і часто потрапляють) до списку ризикових. Такий статус присвоюють у випадках, коли є невідповідність доходів і сплачених податків (доходи збільшуються, податки – ні), розмір податків відрізняється від середнього у галузі, платник ПДВ не надав звітність за два останніх податкових періоди, реєстрація здійснена на основі фіктивних, недійсних, втрачених документів, і найпопулярніший варіант – наявність інформації, що стала відома контролюючому органу під час здійснення покладених на нього поточних обов’язків. Ці маркери ризиковості можуть стати підставою для додаткової документальної перевірки.

Тому гарним рішенням є упереджувальний «чекап» контрагентів, співпраця з якими може призвести до включення до переліку ризикових.

Що перевіряти: статус платника ПДВ та дату взяття на облік, податковий борг, стан розрахунку з бюджетом, чи відповідають КВЕД контрагента змісту угоди, яку ви плануєте підписати. Всі ці дані є у спеціальному блоці досьє на компанію Vkursi «Дані податкової».

7. З 1 січня 2022 року набрали  чинності положення статті 392 Податкового кодексу України, які впроваджують в Україні правила контрольованих іноземних компаній («КІК»). Контролером є фізична особа, яка володіє у іноземній компанії часткою більше 50%, або здійснює контроль над іноземною юридичною компанією спільно з іншими резидентами, або володіє часткою більше ніж 10% у юридичній особі разом із іншими резидентами, і їх сукупна частка становить 50%.

Фізичні особи, що володіють часткою у КІК, мають подавати річний звіт про КІК разом із річною декларацією про майновий стан або податковою декларацією з податку на прибуток. Першим звітним роком вважається 2022, але першу декларацію можна подати по факту звітного 2023 року, тобто у 2024 році.

При цьому уже з початку року дані, що свідчать про володіння резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, можуть бути отримані податковими органами від банків та фінансових компаній незалежно від бажання контролера. 

Кожне досьє на компанію від Vkursi уже зараз містить дані про перелік засновників, місцезнаходження, країну громадянства, розмір внеску до статутного капіталу, тип бенефіціарного володіння, відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі, відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу. На них при встановленні ділових відносин корисно звернути увагу і зважати на зміни у випадку їх виявлення.