«Панда» з «арматурою»: що відомо про компанію, яка допомагала «Росатому» будувати АЕС у 5 країнах

14 червня СБУ викрила схему обходу антиросійських санкцій. Фігурантом розслідування стало Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування.

Команда платформи великих даних VKURSI аналізує комплексне досьє бюро, що є власником торгової марки, зображення якої фігурує у оперативних даних СБУ, а також власника акцій цього бюро, щоб зрозуміти структуру власності та можливості «маскування», які, ймовірно, і дозволили «хакнути» санкційні обмеження, пов’язані з росією.

«Уважаемый Кирилл Александрович!»

Згідно з інформацією Служби безпеки Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування постачало трубопровідну арматуру «Росатому» для будівництва атомних станцій у 5 країнах світу. В межах 16 експортних транзакцій на 42 млн грн відбувалось це і під час війни. 

За даними у досьє приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» на платформі великих даних VKURSI, кінцевими бенефіціарними власниками компанії є Дмитро Васильченко, Ярослав Живов і Анастасія Коваль.  Двоє з них за офіційними даними у реєстрі проживають в Україні, ще один – у Канаді. 

Не дивлячись на порушення санкційної політики виторг бюро у 2022 склав 138,44 млн грн і скоротився всього на 13,5%. Дані щодо збитків – красномовніші і становлять 25,24 млн грн. Для порівняння у 2021 році прибуток бюро становив натомість 2,57 млн грн.

«Мы грузим в Турцию с доставкой в Бангладеш»

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності бюро вказує на те, що перед великою війною компанія офіційно не експортувала до російської федерації. За сумою експорту бюро робило найбільше постачань у Литву (22 млн грн), Бангладеш (понад 10 млн грн) і Болгарію (понад 8 млн грн). Експортувало Київське центральне конструкторське бюро і до білорусі на суму понад 6 млн грн. Домінуючою групою товарів експорту є трубопровідна арматура. Але також компанія експорувала електричну апаратуру, контрольно-вимірювальні прилади, гайкові ключі, нержавійну сталь.

Претендент на держонтракти вартістю більше 1 млрд грн

Київське центральне конструкторське бюро – ефективний учасник державних тендерів. Свого часу претендувало на контракти з державою вартістю понад один млрд грн.  Вартість контрактів, отриманих бюро від державних тендерів, становить майже 520 млн грн в межах 132 перемог у торгах, за даними тендерного досьє юрособи на платформі VKURSI.

Рейтинг замовників Київського бюро за вартістю контрактів очолюють Енергоатом, Антонов, ХАЕС, ЗАЕС і Атоменергомаш.

А «панда» де: дані про акціонера і динаміка  фінпоказників

Відповідно до даних за перший квартал 2023 року 99,33% акцій бюро належить ТОВ «Панда-Інвест». Кінцеві бенефіціарні власники компанії – ті самі, що й Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування.

Засновники «Панда-Інвест» – у офшорі. Мова про компанії «Ріо Лімітед» (Ryou Limited), а також «Каріджос Холдінгс Лімітед» (Carijos Holdings Limited), які знаходяться на Кіпрі. Крім цього, серед засновників вказаний Дмитро Васильченко, громадянин України, який проживає у Дніпрі. Дмитру Васильченку, бенефіціару Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування і  «Панда-Інвест», також належить торгова марка «Золота хвиля». Індекс міжнародної класифікації товарів і послуг вказує на те, що торгова марка призначена для прикрас, золотарських виробів, товарів із дорогоцінного каміння і годинників.

У 2022 році фінансові показники власника акцій Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування зазнали хвилюючого падіння.

Якщо у 2021, останньому перед великою війною році, прибуток ТОВ «Панда-Інвест» становив понад 9 млн і демонстрував недосяжне для більшості бізнесів зростання прибутку у 20 000%, то у 2022 році йдеться уже про збитки. Вони становлять 0,11 млн грн. 

Якщо охопити ще більший відтинок часу, щоб зрозуміти, чи є закономірним занепад прибутку акціонера, то бачимо, що ні. 2022 рік є винятково невдалим. Адже і до 2021 компанія зробила значний скачок і наростила фінрезультати. І неабияк: від збитків у розмірі 48 000 грн у 2020  до 9,78 млн грн у 2021.