«Найдорожчі» судові позови до росії: що вимагають українські компанії
Після 24 лютого 2022 року в українських судах було 5908 судових справ, відповідачем у яких виступала російська федерація. Найбільше судових документів стосувалося цивільних правопорушень – 2828, господарських правопорушень – 1535 та адміністративних правопорушень – 933.
Що стосується сум позовів, то найчастіше цього року позивалися з вимогою до 10 тисяч гривень. Але були й «дорожчі» позови, сума стягнення у яких перевищувала десятки мільйонів – таких справ загалом 18 з початку повномасштабної війни. Про це свідчать дані сервісу аналізу судових рішень на платформі великих даних VKURSI.
Розповідаємо про шість «найдорожчих» позовів до росії цього року, які стосуються відшкодування матеріальних збитків через збройну агресію та окупацію. Зрозуміло, що відшкодування від росії поки що отримати не вдасться, втім, розгляди таких справ досі тривають.
Згідно з повідомленням компанії, втрата активів на Донбасі та на Кримському півострові призвела до розриву ліквідності банку ПАТ «Укрінбанк» (попередня назва «Укрінком»). Анексія Криму та окупація частин Донецької та Луганської областей призвели до втрати нами контролю над 30% кредитного портфеля, який перестав обслуговуватись. ПАТ «Українська інноваційна компанія». На думку акціонерів, це призвело до ліквідації банку.
Тому компанія звернулася до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до російської федерації з вимогою відшкодувати завдані збитки на суму 131,9 млн доларів.
В позові сказано, що російська федерація ще з 2014 року окупувала окремі об`єкти нафтогазовидобування, Автономну Республіку Крим, місто Севастополь, та окремі території, що входять до складу Донецької та Луганської області. Окрім того, після повномасштабного вторгнення росія завдавала численних ракетних ударів по всій території України, чим спричинила чималих збитків.
Також позивач не може задовольняти кредиторські вимоги через окупацію майна. Вартість цього майна, яке належить на праві власності ПАТ «Укрінком» та перебуває на тимчасово окупованих територіях 2,7 млн дол., майнових прав, які належать ПАТ «Укрінком» та які жодним чином не можуть бути реалізовані у зв`язку з окупацією рф – 129 млн дол.
Через це підприємство не лише вимагає від російської федерації відшкодування збитків, а й просить суд розпочати процедуру визнання його банкрутом. Розгляд справи досі триває.
У квітні 2023 року ТОВ «АМ Централ Сервіс Україна» подало позовну заяву до Господарського суду Києва з проханням відшкодувати 241,3 млн грн. Але суд відмовив у відкритті провадження, мотивувавши це тим, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Втім, позивач подав апеляцію, і Північний господарський суд вже відкрив апеляційне провадження.
У жовтні 2022 року ТОВ «Ресурс Центр-М» подав позов, аби стягнути з росії 154,9 млн грн збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що через військову агресію росії, зазнали обстрілу та руйнування об`єкти нерухомості позивача – комплекс нежитлових споруд. Після потрапляння снаряда на території комплексу, виникла пожежа.
Розгляд справи закритий, суд постановив повністю задовольнити вимоги позову й стягнути з росії вказану суму.
В листопаді 2022 року Фермерське господарство «Лани Айдарщини» подало до суду Луганської області позов, у якому просили стягнути з російської федерації 60,5 млн грн. Це сума відшкодування завданої майнової шкоди, через збройну агресію росії та тимчасову окупацію українських територій.
Російські війська окупували територію Луганської області (підприємство знаходиться у селі Дмитрівка Щастинського району) й позивач тимчасово припинив свою діяльність.
ТОВ «НР-Грандвіс» навесні 2023 року подав позов до суду, щоб отримати відшкодування у розмірі 21,3 млн грн від російської федерації.
Позивач зазначає, що через артилерійський обстріл з боку російських військ було пошкоджено майно ТОВ «НТ-Грандвіс» у Чернігові – це адмінбудівля з підвалом, диспетчерська та гаражні бокси.
В суді постановили, що цей спір може бути розглянути та вирішений судом України як належним та повноважним судом.Тому розгляд справи триває.
ТОВ «Агропартнер» подало позов до російської федерації з проханням відшкодувати 1,4 млн грн збитків. Через військову агресію росії, майну позивача завдали шкоди та завдавали збитків.
У травні 2022 року стало відомо, що через ракетну атаку в Тернопільській області, були істотно пошкоджені 6 резервуарів, в яких зберігалось мінеральне добриво КАС-32. Мінеральне добриво (57 тонн), власником якого було ТОВ «Агропартнер», зберігалося на складі ТОВ «Йограйтен». Поки що суд залишив позовну заяву без руху.
Чому компанії вирішують судитися з росією
dentsu Ukraine, що представляє на ринку інтереси міжнародної комунікаційної групи, одного з лідерів світового рекламного ринку, розповіли, чому вони вирішили подати судовий позов до росії. Володимир Яковенко, Chief Legal Officer, dentsu Ukraine, каже, що у росії ніхто нічого не просить. Існують активи рф, арештовані за кордоном. Це майно буде реалізовуватися, а кошти йтимуть на компенсації.
«Щодо рішення подавати позов, то тут, як завжди, є дві позиції: нічого не робити й чекати або ж активна позиція – зафіксувати прямі збитки та недоотримані прибутки. Юридичною мовою вони називаються упущеною вигодою, і саме вона стала предметом нашого позову. Важливо мати на руках судові рішення з конкретними сумами для компенсації. Тобто, не сподіватися, що хтось колись справедливо проведе аудит, здійснить всі необхідні процедури й буде компенсувати, а зробити всі ці дії самостійно. Тим більше, що ситуація в Україні майже безпрецедентна, юридичної практики не існує, і доводиться проходити все з «чистої сторінки», – пояснив Володимир Яковенко.
Він додає, що процес рухається. Звісно, у судах багато проблем, зокрема, й неузгодженість позицій різних суддів щодо того, в порядку якого судочинства проводити вирішення спору.
До сьогодні залишається дискусійним питання судового збору для низки випадків – чи повинні постраждалі його платити, чи ні. Компанія вважає, що люди, які втратили бізнес чи прибутки через війну, можуть розраховувати на звільнення від сплати судових витрат. Але рішення і в цьому випадку за судом.
Навіщо подавати судові позови про відшкодування збитків росією
Станом на сьогодні сума прямих збитків, завданих внаслідок воєнних дій російської федерації, за підрахунками Київської школи економіки становить понад 150 млрд євро. Більш драматичною є цифра, яку оприлюднює Офіс Президента – 1,2 трлн євро. Разом з тим приблизна сума арештованих активів російської федерації в Європі та світі в цілому складає близько 650 млрд євро. Про це розповів Олександр Кузнєцов, керуючий партнер юридичної компанії «АРМАДА».
Одним із найочевидніших механізмів відшкодування збитків є звернення до суду. Цей спосіб захисту порушеного права є можливим для використання як юридичними, так і фізичними особами.
Такий механізм відшкодування вбачається цілком робочим, адже Україна ратифікувала двосторонні міжнародні конвенції щодо виконання рішення іноземних судів на своїй території й може розраховувати на зворотне й в інших країнах.
За даними Єдиного державному реєстрі судових рішень, станом на 30 січня цього року було подано та прийнято 55 позовів субʼєктів господарювання та фізичних осіб проти рф про відшкодування заподіяних збитків на загальну суму позовних вимог 173 млн грн.
Натомість за період з 01 лютого по 30 квітня 2023 року включно було зареєстровано та відкрито понад 200 проваджень на загальну суму позовних вимог 5,9 млрд грн.
Причин збільшення кількості позовів, що подаються, на думку юриста є одразу декілька:
-
поступове усталення судової практики у вирішенні даної категорії справ, адже рік тому такі позови сприймалися судами, як щось екзотичне, а тому розглядалися значно довше необхідного. Та станом на сьогодні суди консолідували позицію щодо того, хто є відповідачем по даній категорії справ, яким чином повідомляти відповідача про судовий процес та яким аспектам слід приділяти більшу увагу;
-
відсутність нормативного регулювання механізму виплати компенсації юридичним особам. Саме тому бізнес зайняв проактивну позицію та не налаштований чекати розробки державних механізмів компенсації, а прагне звертати стягнення на майно рф в примусовому порядку, в тому ж числі на підставі рішення суду, шляхом його визнання в іноземних юрисдикціях;
-
ратифікації Україною Гаазької конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (так звана Конвенція про судові рішення), яка є міжнародним договором, що зобов’язує держави-учасниці визнавати та виконувати судові рішення, винесені у цивільних або комерційних справах в інших державах-учасницях. У 2022 році Україна ратифікувала Конвенцію, згідно з якою договірні відносини між Україною та ЄС будуть встановлені з 1 вересня 2023 року. А тому це передбачатиме спрощену процедуру виконання рішень, в тому ж числі й по позовах проти рф;
-
поновлення документальних перевірок бізнесу з боку ДПС України з 01 липня 2023 року. Більшість компаній, які зазнали воєнних збитків відобразили їх в річній звітності за 2022 рік та списали знищене або пошкоджене майно. Звичайно у податківців є своє бачення, яке зводиться до того, що підприємства повинні продовжувати обліковувати на балансі таке майно (як мінімум за «нульовою ставкою»), а тому прогнозованим є зростання штрафних санкцій та донарахованих податкових зобовʼязань за результатами таких перевірок. Звичайно, негативних наслідків можна уникнути, якщо на рівні судового рішення будуть встановлені юридичні факти, які вказуватимуть на кількісні та якісні характеристики знищеного та/або викраденого майна, а також на сам факт його знищення або викрадення;
-
розуміння особами, що зазнали збитків, що кількість активів рф є обмеженою, а тому слід поспішати.
Тому невдовзі судових позовів до росії буде ставити більше. Адже таким чином бізнес може зафіксувати завдані йому збитки та показати всьому світові злочини, які росія коїть в Україні.