«Панда» з «арматурою»: що відомо про компанію, яка допомагала «Росатому» будувати АЕС у 5 країнах
14 червня СБУ викрила схему обходу антиросійських санкцій. Фігурантом розслідування стало Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування. Команда платформи великих даних VKURSI аналізує комплексне досьє...
14 червня СБУ викрила схему обходу антиросійських санкцій. Фігурантом розслідування стало Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування.
Команда платформи великих даних VKURSI аналізує комплексне досьє бюро, що є власником торгової марки, зображення якої фігурує у оперативних даних СБУ, а також власника акцій цього бюро, щоб зрозуміти структуру власності та можливості «маскування», які, ймовірно, і дозволили «хакнути» санкційні обмеження, пов’язані з росією.
«Уважаемый Кирилл Александрович!»
Згідно з інформацією Служби безпеки Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування постачало трубопровідну арматуру «Росатому» для будівництва атомних станцій у 5 країнах світу. В межах 16 експортних транзакцій на 42 млн грн відбувалось це і під час війни.
За даними у досьє приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» на платформі великих даних VKURSI, кінцевими бенефіціарними власниками компанії є Дмитро Васильченко, Ярослав Живов і Анастасія Коваль. Двоє з них за офіційними даними у реєстрі проживають в Україні, ще один – у Канаді.
Не дивлячись на порушення санкційної політики виторг бюро у 2022 склав 138,44 млн грн і скоротився всього на 13,5%. Дані щодо збитків – красномовніші і становлять 25,24 млн грн. Для порівняння у 2021 році прибуток бюро становив натомість 2,57 млн грн.

«Мы грузим в Турцию с доставкой в Бангладеш»
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності бюро вказує на те, що перед великою війною компанія офіційно не експортувала до російської федерації. За сумою експорту бюро робило найбільше постачань у Литву (22 млн грн), Бангладеш (понад 10 млн грн) і Болгарію (понад 8 млн грн). Експортувало Київське центральне конструкторське бюро і до білорусі на суму понад 6 млн грн. Домінуючою групою товарів експорту є трубопровідна арматура. Але також компанія експорувала електричну апаратуру, контрольно-вимірювальні прилади, гайкові ключі, нержавійну сталь.
Претендент на держонтракти вартістю більше 1 млрд грн
Київське центральне конструкторське бюро – ефективний учасник державних тендерів. Свого часу претендувало на контракти з державою вартістю понад один млрд грн. Вартість контрактів, отриманих бюро від державних тендерів, становить майже 520 млн грн в межах 132 перемог у торгах, за даними тендерного досьє юрособи на платформі VKURSI.
Рейтинг замовників Київського бюро за вартістю контрактів очолюють Енергоатом, Антонов, ХАЕС, ЗАЕС і Атоменергомаш.

А «панда» де: дані про акціонера і динаміка фінпоказників
Відповідно до даних за перший квартал 2023 року 99,33% акцій бюро належить ТОВ «Панда-Інвест». Кінцеві бенефіціарні власники компанії – ті самі, що й Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування.
Засновники «Панда-Інвест» – у офшорі. Мова про компанії «Ріо Лімітед» (Ryou Limited), а також «Каріджос Холдінгс Лімітед» (Carijos Holdings Limited), які знаходяться на Кіпрі. Крім цього, серед засновників вказаний Дмитро Васильченко, громадянин України, який проживає у Дніпрі. Дмитру Васильченку, бенефіціару Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування і «Панда-Інвест», також належить торгова марка «Золота хвиля». Індекс міжнародної класифікації товарів і послуг вказує на те, що торгова марка призначена для прикрас, золотарських виробів, товарів із дорогоцінного каміння і годинників.
У 2022 році фінансові показники власника акцій Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування зазнали хвилюючого падіння.
Якщо у 2021, останньому перед великою війною році, прибуток ТОВ «Панда-Інвест» становив понад 9 млн і демонстрував недосяжне для більшості бізнесів зростання прибутку у 20 000%, то у 2022 році йдеться уже про збитки. Вони становлять 0,11 млн грн.
Якщо охопити ще більший відтинок часу, щоб зрозуміти, чи є закономірним занепад прибутку акціонера, то бачимо, що ні. 2022 рік є винятково невдалим. Адже і до 2021 компанія зробила значний скачок і наростила фінрезультати. І неабияк: від збитків у розмірі 48 000 грн у 2020 до 9,78 млн грн у 2021.