7000 років санкцій, або кого стосуються нові пакети санкцій РНБО

У травні НБУ оновив порядок реалізації санкцій банками та небанківськими фінансовими установами, а Президент України Володимир Зеленський підписав 6 нових указів про запровадження санкцій від РНБО. Так, санкції загалом застосували до  553 фізичних осіб та 1080 юридичних осіб.

Більшість з них стосується громадян росії та саме російських чи кіпрських компаній, які можуть бути включені до структури власності українського бізнесу або інтегровані іншим способом у економіку.

5 указів було підписано 12 травня і ще один – 27 травня. Більшість санкцій була запроваджена до російських компаній та кіпрських компаній:

• 389 російських компаній потрапили під санкції, з них 68 – на 50 років: загалом вони проведуть під санкціями 6225 років,
• 42 кіпрські компанії опинилися під санкціями на загальну кількість у 661 рік, а 8 компаній опинилися під санкціями на 50 років кожна,
• 18 білоруських компаній опинилися під санкціями на загальну кількість у 180 років.

Санкційний пакет від 27 травня торкнувся чималої кількості російських та білоруських компаній. Зокрема під санкціями опинилися підприємства ВПК та дотичні російські компанії: підприємства, що обслуговують війну, і особи, через яких відбувається управління цими компаніями.

Так, санкції торкнулися російських залізничних компаній: АК «Зарубєжстройтєхнологія», ТОВ «Інноваційні технології мастил», ТОВ «Оборонрегістр», Науково-виробничого підприємства «Автономні аерокосмічні системи — Геосервіс».

Під санкціями опинилися «Телекомунікаційні компанії МТС», а також компанії, зареєстрованої в Україні, «Навітел Україна» (розробник навігаційних систем для авто), електронні мапи 2GIS, O2O Холдінг.

Щодо білоруських компаній, то санкції були накладені на ВАТ «Мінський автомобільний завод», керуюча компанія холдингу «Белавтомаз», ВАТ «Мінський НДІ Радіоматеріалів» та інші. 

Пакет санкцій від 12 травня торкнувся більшої кількості юридичних та фізичних осіб. 

Що стосується юридичних осіб, то до переліку увійшли: 

• Група VS Energy, пов’язана з росіянами Олександром Бабаковим та Євгеном Гінером, зокрема VS Energy International, VS Energy Latvia, Pumori Enterprises Investments Ltd, які володіють низкою обленерго в Україні та мережею готелів Premier Hotel.

Нагадаємо, що 11 листопада Печерський районний суд Києва наклав арешт на частки в українських підприємствах та цінні папери, кінцевими власниками яких є Гінер, Воєводін та Бабаков. 

Зокрема, арештовано частки в статутних капіталах п'яти компаній: АТ «Житомиробленерго» (95,54%), АТ «Херсонобленерго» (99,99%), ПрАТ «Кіровоградобленерго» (72,9%), АТ «Чернівціобленерго» (96,78%) та ПрАТ «Рівнеобленерго» (93,24%). Цими частками в різних пропорціях володіють ТОВ «ВС Груп Менеджмент» та нідерландські «ВС Енерджі Інтернешнл Н.В.» і Washington Holdings B.V., які об'єднані в групу VS Energy.

• Кіпрські компанії Reikartz Hotels and Resorts (Cyprus) Limited, Friotron Holdings Limited які пов'язані з Reikartz Hotel Group, створеною російським бізнесменом Юрієм Васіним. Компаніям належать різні українські готелі, як, наприклад ТОВ «Рівер Готель», ТОВ «Готель «Лондон»-«Кіровоград», ТОВ «ГК «Замковий» та інші. Кінцевим власником ТОВ «Рейкарц і Партнери.Україна» вказаний Юрій Харсон, громадянин Німеччини.
• Repenio Holding Limited, Prosceno Trading Limited, Alveron Holding Limited, Naftech Pump Ltd, H.M.S. Technologies Limited – компанії керівника Сумського НВО Володимира Лук'яненка, кінцевого власника АТ «Сумський завод «Насосенергомашем». 
• Starmill Limited, якій належить 99,89% Криворізького залізорудного комбінату.
• OW Capital Management GmbH – австрійська компанія співвласника Крюківського вагонобудівного заводу (володіє 25% акціями заводу) росіянина Станіслава Гамзалова. 
• Severstal Distribution та Keifel Trading Limited, пов'язані з російським мільярдером Олексієм Мордашовим.  Останній компанії належить 100% акцій туристичної агенції ТОВ «ТТВК», яка працювала раніше під брендом TUI.
• AEROC Investment Deutschland GmbH, якій належить 100% акцій  компанії «Аерок», що володіє двома газобетонними заводами в Україні. 

Окремий указ стосувався комбінату «Запоріжсталь». Згідно з ним під санкції потрапили 13 фізичних та 28 юридичних осіб: громадяни Вірменії,  російська державна корпорація розвитку «ВЕБ.РФ», ППІ ТОВ «КС Груп» й низка компаній, зареєстрованих на Кіпрі, Британських Віргінських островах, Багамах, в Україні, Великій Британії та Гонконзі. За допомогою цих осіб та компаній росія зберігала контроль над підприємством.

«Метінвест» у своїх останніх звітах повідомляв, що йому належить 49,99% у капіталі «Запоріжсталі». Іншими великими акціонерами «Запоріжсталі» на кінець 2022 року були Global Steel Investments Limited (12,34%), «Київ Сек'юрітіз Груп», яка належить попередній компанії (24,5%), а також «Мідланд Кепітал Менеджмент» (11,2%). Всі ці компанії опинилися у санкційному списку. 

Серед юридичних осіб під обмеження потрапила також Ocean Plaza Project (Cyprus). Нагадаємо, що ще у березні цього року за матеріалами Служби безпеки Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України щодо російського олігарха Аркадія Ротенберга, його сина, а також ще двох громадян рф та конфіскував їх активи, зокрема, ТРЦ «Ocean Plaza». Вартість вилучених активів становить 300 млн дол.

Також санкції торкнулися ТОВ «Мейл.Ру Україна».Компанію було включено до санкційного списку ще у травні 2017 року. На цей раз санкції знову продовжили, хоча ця юридична особа знаходиться у стані припинення ще з 2016 року за даними реєстру. 100% акцій володіє кіпрська компанія «ВК.ком Холдінгз Лімітед». До речі, компанія виступає відповідачем у судовій справі, яка тягнеться вже майже 6 років, про захист честі, гідності та ділової репутації.

Що стосується фізичних осіб, то під санкції потрапив керівник НВО ім. Фрунзе Володимир Лук'яненка та його син, колишній нардеп Андрій Деркач (власники компанії VS Energy). Нагадаємо, що Андрій Деркач перебуває у розшуку, а слідство встановило, що нардеп у період з 2019 по 2022 рік отримав щонайменше 567 тисяч доларів від правоохоронних та розвідувальних органів росії за підривну діяльність в Україні.

Також санкції ввели проти Альони Лебедєвої (доньки ексміністра оборони України Павла Лебедєва 2012-2014 рр.), засновниці компанії з ремонту та виробництва рухомого складу Aurum Group. ЇЇ підозрюють у підтримці країни-агресорки через постачання цивільної насосної продукції одним із заводів групи у 2018 році.

Перевіряти контрагентів на включення до санкційних списків та делістинг з санкційних списків дозволяє професійне досьє на VKURSI.

          Комплексна перевірка персональних санкцій на платформі великих даних Vkursi

Співпраця з підсанкційним контрагентом може призвести до суттєвих фінансових і юридичних наслідків. Особливо, якщо мова про ділові відносини на міжнародному рівні. В межах найпростішої версії комплаєнс-контролю варто звернути увагу на:

• перевірку та підтримку в актуальному стані структури власності контрагентів,
• перевірку застосування цільових санкцій щодо менеджменту контрагента та його бенефіціара,
• перевірку історичних змін у структурі власності контрагента,
• перевірку структури платежів.

Нагадаємо, що раніше ми аналізували механізм імплементації міжнародних санкцій відповідно до українського законодавства, а також разом з Василь Кісіль та Партнери з'ясовували, як діяти, якщо контрагент потрапив під міжнародні санкції після підписання договору.